Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Кошкина: Нарешті я навчилася мовчати… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Кошкина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вас , П. Вікторе , зустріти на цьому сайті...
Кошкина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, іноді треба промовчати...Дякую ,Сергію!
Людмила Дзвонок, 16.02.2013 - 11:13
Це не мовчання, коли чує світПро те, що ти навчилася мовчати, Та ще без соромливості брехати? О, дівчинко, зміни ти свій політ! Не закривай від туги свої очі. Їх підведи до неба, догори. В молитві Богу щиро говори Про що так серце бідкатись не хоче! Він неодмінно дасть тобі пораду, Зігріє серце, тугу відведе. Ти запроси: хай поруч завжди йде! З Ним все гірке залишиться позаду. Хай щастить! Кошкина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за гарний коментар. Але не можна завжди говорити все, що думаєш. Наприклад : можна роботу втратити, любов, дружбу. Всі хочуть чути тільки те , що пестить їх серця.... Я була великим правдолюбом,....залишилася за бортом....
|
|
|