Гонімо геть думки сумні,
Дарма не витрачаймо дні,
Бо їх у нас не так й багато,
Отож робімо з буднів свято.
Святкуймо, сонечко встає,
Тепло і світло роздає,
Бодрить повітря прохолодне,
Десь кошеня нявчить голодне.
Святкуймо ранок, світ не спить,
Росте, повзе, іде й летить,
Росу холодну прибирає,
Туман поволі розчиняє.
Святкуймо подих вітерця,
Цвірінькотіння горобця
І хлюпотіння вод річкових
Й чарівність квітів веселкових.
О, Господи, додай віка,
Щоби життєвая ріка
Подовше в світі нас тримала,
Не все ж душа відсвяткувала.
06.09.08.
