Ти був усім для нашої країни
Великим серцем сильного добра,
Що поставало феніксом з руїни
Численним болем дотику пера.
Такої мужньо-сильної людини
Не відшукати на сторінках книг,
Щоб з власних слів заради України
Зреклася мрій по-справжньому ясних.
Повинність, праця, відданість роботі
Були для тебе більш ніж головним
Як прояв долі ввічнений в скорботі,
Де розум залишився вольовим.
Та недаремно, знаєш, недаремно
Уся ця праця стала для людей,
І для дітей яким завжди приємно
Розкрити зміст незвіданих речей.
Словник в чотири томи із душею,
Яку у кожне слово ти поклав,
Не розділив червоною межею
Усе в що вірив, і усе, що знав.
Тобі, Грінченку, дякувати будем
Допоки світло живить темноту
Ми пам’ятаєм те, що не забудем
Й твої слова візьмемо за мету.