Подивись в моє люстро крізь очі мої.
Там побачиш, кохана, як ранок зоріє.
Розливаються пахощі дивні твої,
Та смарагдова врода, врожайно, рясніє.
Подивись в моє люстро крізь очі мої:
Бачиш, люба: туман над водою клубочить.
Це - приховані тайни жіночі твої,
Що хвилюють всю душу від ночі до ночі.
Подивись в моє люстро крізь очі мої:
Бачиш, ніжна: вербичка гілля промиває.
Це - духмяне, шовкове волосся твоє
Мої трепетні мрії в ночах обвиває.
Подивись в моє люстро крізь очі мої:
Бачиш, зоренько: сяєво зоряне грає.
Це – чарівні, закохані очі твої,
В моїй долі, дороги життя осявають.
Подивись в моє люстро крізь очі мої:
Бачиш, пташко: синіє над нивами небо.
Це – той простір душі, де живуть солов’ї,
Де зростають троянди для тебе.
Подивись в моє люстро крізь очі мої:
Бачиш, рідна: цвіте наша вишня в розмаї.
Це – кохання квітує у серці моїм,
Де дорожчих за тебе, - не мав і не маю!
09.09.2014 17:06:39
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може і кожний мріє... та чи кожний пронесе свою чашу через все життя, збереже кожну краплинку цього небесного дару...
Дякую Вам, від серця, що Ви не байдужа, світла людина!
Це – той простір душі, де живуть солов’ї,
Де зростають троянди
Я читаю кохання у Вашім вірші́,
Те кохання, що завжди у серці.
Відчуваю незміряний простір душі,
Віддзеркалений в Вашім люстерці... Я Вам відповіла у гостьовій
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Від Вашого відгуку, аж серце зайшлося! Дуже вдячний Вам!