Найгірше, коли запізнюєшся, бо не хочеш приходити.
Ми могли б із тобою жестами показати історію цього світу,
Із всіма його війнами і потопами, непорочними зачаттями, вином і яблуками.
Найгірше, коли холодно влітку. І навіть не гріє музика.
І я знову запізнююся. А ти простягаєш мені сир і воду,
І цілуєш, так, наче востаннє.
Я шепочу щось про північний вітер
й твоє волосся. А ти говориш про місяць,
боїшся аби його світло не залишилося у тобі.
