Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Максим Тарасівський: Поводир - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Marcepanivna, 06.11.2014 - 21:53
Дякую, що пояснили, тепер все зрозуміло... і нічого там вірш Ваш не корявий, то мозок у мене марципановий погано думає
Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, я не те мав на увазі, вірш дійсно важко читається. Треба його динамізувати. П.С. Поводир - не так собі той, хто водить сліпих. Власне, сліпота - не так собі відсутність зору. Втім, це ж а-ля притча - тут "не все є тим, що Вам здається, але й не все не тим не є"
Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Анно. Дійсно, доброго тут небагато, але життя є життя, і люди використовують інших людей як засіб, самі час від часу перетворюючись на засіб для інших.
Marcepanivna, 06.11.2014 - 18:56
Повчальна притча ...але я трішечки заплуталась Сліпі ходили з поводирем, зустріли злидаря (Бога в обличчі людини?), він сліпих зцілив і зник. Прозрівши, "сліпці" відмовились від поводиря і пішли в шинок. Коли вони понапивалися, їх знову осліпив... але хто? В останньому катрені звучить так, ніби це зробив поводир... але звідкіля в нього така сила?.. зцілював же злидар? Поясніть, Максиме
Максим Тарасівський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Жужо Марципанівно. Злидар, жебрак - звичайний образ для Того, Хто може зцілювати. Осліпів - так, старий поводир. Прозрілі сліпі просили злидаря стати їх предводителем, але Він відмовився (адже акт зцілення мав би їм показати, Хто є поводир справжній, пастир добрий), а від старого поводиря сліпці відмовились самі. Але старий поводир не хотів втрачати свій шматок хліба: тому він пішов за ними і, коли вони сп"яніли, осліпив їх. Для цього надзвичайної сили не треба - на відміну від повернення зору сліпим. Якщо Ви дивилися, наприклад, "Магнат з трущоб", там це надзвичайно добре показано... На жаль, мій задум отримав дещо коряве втілення. Може, дещо перероблю. Дякую.
|
|
|