Забилося дівча в куточку,
Засмагле і обвітрене війною,
Молилося святому образочку,
І лист до Миколая розпочало!
Мій любий Святий Миколаю!
Тебе з нетерпінням чекаю!
Зовуть мене дівчинка Ганя!
Ти вислухай моє прохання!
Не хочу ляльок,а ні цяцьок,
Ні іграшок,ні цукерок,
Ні інших отих подарунків!
А таткових,хочу цілунків!
Подаруй мені мир в Україну мою,
Не хочу я бачити більше війну!
Татуся живим із боїв поверни!
Веселим-як колись молодим!
Я рученятами його обніму,
І назавжди забуду війну!
Матуся хай сльози не проливає,
Молитву за щастя й здоров*я читає!
Не хочу я бачити спалахи Градів,
Лиш кольори фейєрверків святкових,
Не хочу я чути постріл гармат,
Втікати й ховатися-
Як листочок тремтіти!
Сміятися хочу,до школи ходити,
У дворі із друзями в іграшки грати,
Танцювати,співати і просто кричати!
Життю радіти-як інші діти!
Усе це Святий Миколаю
Дитя України благає!
Аби лиш той хліб був на столі,
Домівка батьків де радіють усі!
Де сміхом дитячим повниться хата!
Де обминають горе й нещастя!
Молю тебе мій Миколаю,
До тебе рученята складаю!
Вислухай щире дитяче прохання,
Це дарунок що хочу!
Це мої побажання!
Тож возрадуйся нині Святий Миколаю!
Миру Вкраїні серденько благає!
Возрадуйся нині і возвеселися!
За дітей України до Бога молися!
