В той зимовий вечір
Падав сніг на плечі нам,
І по вулицях
Тихо закружляв білий сніг,
Падав ночами, довгими роками,
А замести твій слід не зміг.
І сліди чорніли через поле біле,
Через нашу пам'ять
Все це пронеслося, як дим,
Холод розлуки, і замерзлі руки
Подихом я зігрівав своїм.
Хай усе забудеться,
Що не збулось, збудеться,
Різними дорогами
В різні бо́ки нас життя повело.
Наші дороги, радощі й тривоги
В той вечір снігом замело.
Вечір, вечір зимовий,
Як довга, тиха розмова,
Як слово, мовлене тільки мені.
Вечір, вечір холодний,
Вчора, як і сьогодні,
Знову пише мороз на вікні...
29.07.1995
https://www.youtube.com/watch?v=0RcHvItLVbs
