|
Нонна і Антон прожили в парі двадцять років, збираючи гроші на будинок. І ось, коли їх донечці виповнилося 17 років, вони переїхали до Александрії, Дніпропетровської області. Дім, сімейній парі, продала Пікова Дама. Так, вам не почулось, це була саме Пікова Дама.
Тиждень тому, у цьому домі жила жінка, а якщо бути більш детальним, вона була починаючою відьмою. Коли їй закортіло неземних сил, вона вирішила викликати темну королеву колоди. Перетасувала карти, виклала їх зіркою, а посередині поклала карту «дама пік». Все обставила свічками (як це писалось в книзі з чорної магії), і покликала відьму з колоди карт. Пікова Дама вийшла, глянула на жінку і розірвала її поглядом, без пояснень та причин на те.
Відьма була у чорному довгому плащі, як готична панночка, а її вуста мали блідий відтінок. Це та жінка, яка викликає довіру, але їй не слід вірити. По її зовнішньому вигляду і не сказали б, що вона є не менш підлою і злою ніж Сатана. Навпаки перше враження було хорошим, вона здавалася аристократичною, вихованою і тендітною жінкою, яка ніколи нікому не зробила зла.
Сім'я переїхала ввечері за бажанням Пікової Дами. Жінка схилилася на те, що їй потрібно терміново зібрати речі, бо завтра вона відлітає до США. Біля парадного входу лежав той самий розклад, але ні свічок, ні слідів крові не було. Лише посеред коридору лежала пуста обрамлена карта «дама пік». Це була саме та карта, в якій відьма томилася віками. Та карткового розкладу ніхто не помітив, немов їх зачаклувала підступна Дама Пік. Але Антон йдучи повз, випадково перечепив пікового валета, який вмить зник, віщуючи лихо. Тільки Елліна побачивши карти, наважилася підняти їх: в одній руці чотири, а в іншій одна карта. Елю вразило те, що всі карти були бубнові і по-порядку: 6, 7, 8, 9 і 10, а коли вона кинула їх, то зображення зникли, та цього дівчинка не побачила. А все могло б бути інакше, розклад би з часом зник сам. Але цікавість завжди доводить до лиха. Не потрібно пхати свого носа в невідоме, бо це, як показує практика, ні до чого хорошого не приводить.
Зайшовши до своєї кімнати, Еля відразу почала тренуватися у виконанні сольного танцю. Вона навчалася вже останній рік, тому на все це покладала дуже багато зусиль. Танець взагалі не виходив, тому мав гучній супровід: то падінням, то незграбними рухами. Засмучена невдачею Еля, помітила, що по кутках розмістилися пухкенькі звірки, а точніше нечиста сила. Звірки уважно стежили за дівчинкою, а по закінченню танцю зааплодували. Еля, побачивши це, з панікою побігла до батьків, та коли прибігла, то не пам'ятала, що сталося. Коли дівчинка нарешті заснула, її розбудив гуркіт. А як тільки вона відкрила очі, то побачила звірків, які намагалися відтворити її танець. Еля в мить їх згадала, але цього разу не злякалася, а лиш зауважила:
– Ви не так танцюєте.
Клубочки вмить спинились і почали розглядати Елю. І тоді, найстарший, 10-тий клубочок, наблизився до дівчинки так близько, що вона відчула невеликий дискомфорт. Та все таки намагалась і його розгледіти, адже для неї це було щось новеньке. Клубочок був білого кольору з попелястим відтінком, мав дві ноги – схожі на людські, але не такі довгі, в половині менші і тонкіші, без колін. Вуха нагадували котячі, але на багато більші, а їх кінчики тремтіли, мов над головою був вічний протяг. Очі були великі, і виражали сильне невдоволення.
10-тий клубочок, обійшов Елю і нарешті мовив:
– Хто ти така, щоб говорити нам, як святкувати нашу ніч?
– По-перше я власниця дому, по-друге це мій танець.
– Твій? Ти його вигадала?
– Ні.
– Ми б хотіли почати наше знайомство без сварки. У нас є важливе повідомлення про злі плани Пікового Валета. Сьогодні він прийде, принісши смерть в твій дім. Ти зможеш цьому зарадити, вбивши півня, після його приходу.
– Що це за Валет, хто він, як виглядає?
– Ти відразу зрозумієш.
– Навіщо йому приходити?
– Бо твій тато випадково потривожив його.
– А ви хто?
– Ми бубнові карти. Це 6, 7, 8, 9 і я 10.
Щойно годинник пробив 12-ту ночі, без запізнень, прийшов Піковий Валет. Нонна спершу не хотіла відкривати, та наполегливе грюкання змусило її підвестися і відчинити двері.
– Доброго вечору.
– Кривавої ночі. Це вам знадобиться – відмовив валет простягаючи чорний елегантній костюм з постіллю, після чого зник в темряві.
Нонна спросоння, нічого не розуміючи прийняла дарунок, та по зникненню Валета, в мить забула як опинилася біля дверей з такими новенькими речами, і певно з дорогих тканин від кращих дизайнерів світу. Звісно, адже нечисть багата на такі дрібниці.
В цей час бубни заплигали і піднесли Елі півня:
– Дозволь нам допомогти тобі. Ми цілу вічність голодували. Дозволь з'їсти півня.
– Їжте.
Після цих слів клубочки приступили до вечері з таким апетитом, що на підлозі залишилося тільки пір’я. Щодо подарунку Пікового Валета, його спіткало знищення вогнем. Цей пункт плану взяли на себе відважні бубни.
Про вчорашнє нагадувало пір'я з кривавими плямами на підлозі. Дівчинка засмутилась, адже кров важко відчистити, і мама не буде рада плямі на новенькому килимі. А потім її сповнив страх, чи не згоріли клубочки разом з дарунком Валета. Дівчинка їх покликала, але вони не прийшли. Певно тому що був день, і вся нечисть боїться сонячного світла. А може, дійсно, сталося лихо. Картковий розклад теж зник. Та коли Еля доторкнулася місця, де лежали карти, там з'явилась бубнова дама в супроводі бубнового короля. Дама заметушилась і розтанула в повітрі, а король мовив:
– Ти знайшла спільну мову з моїми підданими. І тепер знищивши їх попередню королеву, ти сама стала королевою.
Лиш сонячне проміння сягнуло Елі, як вона опинилась в карті. Кого там тільки не було, і клубочки, і король, і туз, і валет, чирви, трефи, і навіть піки, але значно далеко. Еля хутко повернулась в реальній світ і мовила:
– Я карта бубнова. Замовляю. Портал у цей світ закриваю. Нечистому й святому вже дороги з світу карт не буде.
Карти загорілися. Лише король і клубочки стояли біля Елі. Король вже був готовий повернутися, та не зміг. Пікова Дама з Валетом цілу ніч навіювали в небі грозу. Еля, хоч і стала одною з карт, та все таки жила як людина. Король і клубочки повернулися з заходом сонця, а Еля все чекала на чудо.
Одного разу, вона купила в магазині колоду тридцяти шести гральних карт, а там не було бубнової дами. Хтозна, може то знак, а може випадковість. Де поділись Дама і Валет Пік ніхто не знає. Можливо вони померли від люті, посварившись між собою і здійнявши бійку, а можливо повернулись назад.
ID:
548024
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.01.2015 20:52:27
© дата внесення змiн: 17.06.2016 13:30:41
автор: Лерія Кіт
Вкажіть причину вашої скарги
|
