Я не навчилась з келиха вино
У спрагу пити, краплі не зронивши.
То тільки злість із гнівом заодно
Вмовляють пити, вщерть заполонивши.
Тримаю міцно вогняне весло,
Стихія пристрасті зліта шалено.
Куди мене вже знову занесло?
У мороці віднайдене - черлено.
Мабуть пила з тобою зілля-чар,
Тому видіння зачепило хмари,
В коханні медом ллється кожна з чвар,
Поблажливо всміхаються примари.
Я не навчилась пити взагалі,
Хіба по краплі спокушати диво,
Розіпнута душа твоя в імлі,
Торкнусь цілунком в пристрасті мінливо.
Можливо вип"ю те, що не віддав,
Або сховав розлуки та печалі.
Коли отак одну мене жадав,
Що ті віки? - фелука на причалі.
02.08.2015
"шалено-зелене" неузгоджене, "диво-злива" також ( акання ); там, де стихія, "зліта" не годиться: треба "кипить" чи ще якось, як її собі уявляєте: чи вода, чи вітер, чи вогонь
Ліна Ланська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зліта,тому й хмари зачепило.Залишиться.
Додала ще один катрен
