Священна, може грішна,
Про тебе пісня моя вічна,
Свята, як ангельський вогонь,
Як крила дивні херуввима,
Моя мрія наче невловима,
Така пянка немов терпке вино,
Я так любив тебе давно,
Це магія краси ,
І доля така ніжна невловима,
Бо ти любов моя єдина,
Посмішка , я в райському полоні
Чарівні очі мов в богині,
Краса, незрівнянна краса,
Якщо поет це магія у слові
Чому не може віднайти любові?
Якщо поет це заклинання у віршах,
Чому ж тоді мандрує по твоїх стопах?
Якщо поет це є творець епохи,
Чому так легко пишуться ці строфи?
Якщо поет це посланець богів святих
Тоді чому вогонь життя притих?
Чому строфа , як розплетена коса,
А в мріях тільки лиш твоя краса....
Чи є у світі чудеса,
Коли ішов я коло твого дому немов коло храму,
Я не хотів вершить хараму...
Любов , священство, містичні твори,
Хотів звернути гори...
Якщо кохання справжнє неосяжне,
Тоді воно для мене недосяжне...
Сам відпущу , нехай все доля скаже,
Перо на аркуші розмаже,
Кому страждання ,
А кому навіки втрачене вінчання...
Доля , це як кришталевий шар ,
Сьогодні нічого не видно, неозоро
А завтра ти побачиш, те що буде скоро...
Підеш в гріхи, гріхи лиш від кохання,
Це доля як життя , чекання...
Поет страждає , любить і чекає,
Потім піде пити вино за ту що не кохає,
А потім сам Господь! для неї долю поламає...
Бути поетом це не в дар не нагороду!
Переживання, любов покарання,
Дитя священного роду...
Станеш поетом, велика відповідальність,
Великий дар , великая печальність...
Велика сила, словом рушить долі плата,
Та за талант чекає істинна розплата...
Ти не відчуєш що життя талан,
У Бога не знайдеш одвічний план,
І не почує те одвічне покоління,
Лиш через двісті літ чекає воскресіння...
ID:
686637
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 30.08.2016 16:33:19
© дата внесення змiн: 30.08.2016 16:33:19
автор: Ростислав Мельничук
Вкажіть причину вашої скарги
|
