Це усе, що сьогодні мені відомо:
дозріває жовтень, а за ним – ні вірша,
бо у мене ні імені, бач, ні дому,
а тому не краще, тому не гірше.
Це усе, що учора між нами стало.
І пощо тепер нам колихати лихо?
І хоча нікудишня з любові стала,
а без тебе мертво, без тебе тихо.
Це усе, що назавжди вросте у пам'ять,
та не буде суму, і не буде злості.
Ти вернешся по півночі, а не там я.
І нікого зовсім. Нікого зовсім.