«Мислити і жити УКРАЇННО»
Громадянська лірика
Видавництво «Інтер Парк»
Лубни – 2016
Письменники (прозаїки, поети, драматурги) – творці текстів. І чим оригінальнішим, барвистішим є текст – тим масштабнішим виглядає письменник. Стильова, тематична, ментальна* різноманітність лише збільшує художню вартість книжки. Багатогранність, різнобарвність текстів в книжці, звичайно ж, краще може забезпечити колектив авторів. Перефразовуючи відоме прислів’я, можна сказати: «Одна письменницька голова – добре, а декілька таких голів – ще краще.»
Неможливо применшити роль, яку в розвитку будь-якої національної літератури відіграють збірники, альманахи і антології**. Перші українські альманахи і збірники з'явилися в 1830–1840-х роках. В роки гоніння на українське слово збірники були майже єдиними виданнями, де друкувались твори української літератури.
В наш непростий час, коли книговидання в силу ряду причин не має державної підтримки, літературний процес теж жаринками маленьких тиражів жевріє в таких збірниках.
Збірник творів – хочеться назвати особливою літературною формою, в якій присутнє комбінаторне, варіативне мислення. Збірник – це сукупість свідомостей, своєрідний прояв колективної свідомості. Таким чином розмаїття, різносторонність такого літературного явища безсумнівно являє собою культурне багатство.
Збірник можна вважати своєрідним гіпертекстом. Головна ж особливість гіпертексту – знеособлення автора, бо гіпертекстуальний твір складається з окремих творів, уривків текстів, сторінок, віршів, цитат написаних кількома (або багатьма) авторами.
Все частіше зустрічаються оголошення про формування нового літературного збірника. Заохочуються (частіше морально, а не матеріально) прийняти участь в різних літературних проектах професіональні і непрофесіональні літератори до творчих пошуків у галузі літератури.
Збірка чи альманах– це своєрідна "виставка" творів. Вона має завданням задоволення інтересів читачів, або потреби в самореалізації авторів, як творчих особистостей (чи професіоналізації їх літературної праці). Переслідуються, звичайно, і комерційні цілі – одержання доходу видавцем.
У великому потоці альманахів можна виділити декілька їх підтипів в залежності від ряду факторів:
– В залежності від змісту (літературні, критичні, музичні, публіцистичні та ін.)
– В залежності від принципів взаємовідносин видавця та авторів (автори-знаменитості отримують гонорари; невідомі, або «малокомувідомі» – самі фінансують видання)
– В залежності від аудиторної спрямованості – молодіжні, дитячі, жіночі, універсальні.
– В залежності від місця видання та відповідного добору авторів і регіону розповсюдження: столичні, провінційні, закордонні, нелегальні (включаючи і так званий "самвидав" і "самсебевидав").
– В залежності від форми видання (формат, обсяг, оформлення).
-----------------------------
200-сторінковий збірник громадянської лірики «Мислити і жити УКРАЇННО» вийшов в видавництві "Інтер Парк" м. Лубни, що на Полтавщині за фінансової підтримки поета і мецената Миколи Серпня. Ініціатором, редактором і упорядником видання – справжнім пульсом цієї поетичної книги став поет і громадський діяч Олександр Печора.
Всі 28 авторів в збірнику розміщені в алфавітному порядку. Вражає і широка «географія» авторів:
БУТ Валентин (Крим)
ВЕРЕЩАКА Микола (Черкаси)
ГЕНИК Леся (Ів.Франківськ)
ГОДУНОК Микола (Київ)
ГОЛОСКЕВИЧ Сергій (Українка)
ДАНИЛЮК Наталія (Ів.Франківськ)
ІГНАТОВА Любов (Полтавщина)
ІСЬКОВА Олена (Хмельницький)
КОЗАК Наталія (Дніпро)
ЛЄГОСТАЄВА Людмила (Дніпро)
ЛИТОВЧЕНКО Галина (Крим)
ЛУКІВСЬКА Тетяна (Рівне)
МАЗУР Наталія (Хмельницький)
МІЛЮЩЕНКО Надія (Кропивницький)
МОРЕНЕЦЬ Світлана (Київ)
НАЗАРУК Віталій (Луцьк)
ПАШКОВСЬКИЙ Петро (Вінниччина)
ПЕЧОРА Олександр (Лубни)
ПЛОСКОВІТОВ Михайло (Житомир)
ПОПЕЛЮШКА Валентина (Закарпаття)
СВЯТОКУМ Наталія (Новомиргород)
СЕРПЕНЬ Микола (Рівненщина)
СТАНІСЛАВСЬКА Адель (Ів.Франківськ)
СТОЖАР Ігор (Яремче)
ТЕРЕН Ігор (Київ)
ШМИГЕЛЬСЬКА Леся (Ів.Франківщина)
УДАЙКО Олекса (Київ)
ФЕДЧИШИН Ігор (Тернопілля)
--------------
Збірник віршів «Мислити і жити УКРАЇННО» в основному має публіцистичне спрямування, але присутня також іронічна і філософська, любовна і пейзажна лірика.
Літературні альманахи і збірники в минулому і тепер є найкращими зразками художньої літератури, котра найменше зазнає обмежень та утисків, бо автори цензорами є самі собі.
Одне з визначень поняття «соборність» таке. «Соборність – це морально-філософський і соціальний принцип, фундаментальними положеннями якого є: відповідальність усіх за всіх, єдність індивідуального і загального, взаємне духовне збагачення і розвиток.»
Це визначення можна взяти анотацією до збірника громадянської лірики «Мислити і жити УКРАЇННО».
Зумисне не наводитиму поетичних рядків з цього збірника. Більша половина віршів з нього достойна цитування. Краще перечитайте його самі.
10.10.16
-----------------
*- "Ментальність", "менталітет" (від лат. mens - розум, мислення, душевний устрій) - це стійкий спосіб специфічного світосприйняття, характерний для великих груп людей (етносів, націй, соціальних прошарків), що обумовлює особливість способів їх реагування на явища оточуючої дійсності, поєднує людей у соціальні та історичні спільноти.
**- Збірка, збірник, зібрання, альманах. Ці слова часто не розрізняють за значенням, тим часом кожне з них має свої смислові відтінки:
Збірка – це однотомне або кількатомне видання творів одного автора.
Збірник – книжка, в якій зібрано художні твори або наукові статті кількох або багатьох авторів.
Зібрання означає сукупність творів якогось автора, багатотомне видання творів певного автора.
Антоло́гія – збірник найхарактерніших творів кількох письменників певного жанру чи літературного періоду.
Альмана́х – неперіодичний літературний збірник, різновид серіального видання, тривала збірка літературно-художніх і/або науково-популярних творів, об'єднаних за якою-небудь ознакою (тематичною, жанровою, ідейно-художньою тощо).
Шановний і дорогий Вікторе (Євмене )! Дякую(ємо)...
У нас ще чимало творчих задумів - Статут, нові збірники, наша газета, сайт "Ріднокрай"... Будемо прагнути покращення українності разом.
До речі тут зауважу, що літературно-мистецьке об"єднання наше поки має зростати якісно, а не кількісно. Запрошувати будемо самі, щоб не було серед нас надто амбітних та ура-патріотичних лукавців. Мікроклімат, приязність, щира відвертість, а не натякові "трикрап"я". Поки трішки розширимо "географію" творчого угрупування.
Звичайно ж наша діяльність аж ніяк не має шкодити "Клубові поезії". Одне другому не завадить. Ми всі маємо об"єднуватися і словом, і ділом. Нам своє робити - не плакатись і не кусатись, а мислити і жити УКРАЇННО!
Дякую, пане Олександре, за Вашу творчу і організаторську працю! Видавати книжки, проводити культурницькі заходи, творчі зустрічі – справа нелегка і забарна́. Та у Вас повно козацького пороху в порохівницях! Натхнення Вам і нам всім!
До критиків і всього, що з ними пов’язано, автори завжди ставляться в кращому випадку насторожено, а то й зовсім неприязно. Ось чому свої критичні замітки і ремінісценції підписую не своїм ім’ям чи літературним псевдонімом, а таким же відразливим псевдо «Євмен Бардаков»
які трикрап"я? це Вас швидше стосується...це велике запитання- хто з нас лукавець, пане Олександре...ніхто не кусав Вас і не треба ось так говорити...я -людина пряма, і живу я й житиму- УКРАЇННО, незалежно від того, чи вважаєте Ви мене якісною, чи ні...залишусь собою, якою була до знайомства з Вами...добра Вам, щиро