Як Одіссей шукав шлях до Ітаки,
Орфей - кохану, а Ясон - руно,
так я, минаючи всі застережні знаки,
шукала щастя вже давно.
Й коли у серці оселився ти
мене покинули неспокій і тривога,
сади перетворились на світи,
вузькі стежки переросли в дороги.
Тепер мене підносять на Олімп,
чарівні звуки нашої симфонії,
бо кожне місце стало нам за дім,
повен любові, затишку й гармонії.
Тож я прошу: коли лютує осінь,
як град, як злива, бурі снігові
залишся тут сьогодні і назовсім
поряд зі мною, в серці, в голові.
Надзвичайно 
