За листи-не-мені і любов-не-до-мене,
За не-зустрічі наші у сяйві вогнів
Я тебе пробачаю, бо знаю напевне –
Ми зустрінемось вчасно у плетиві днів.
Десь бо є оця точка, тонесенька риска
На шкалі часопростору наших блукань.
І допоки до неї не дійдеш вкрай близько,
Я тобі не зустрінусь. Гукай, не гукай…
Десь записаний, певне, чіткими рядками
Розпорядок знайомств і життєвих подій.
І тому порожніє сьогодні між нами
Недописаність віршів у книзі моїй.
Я дивлюся на небо, як дивляться в душу,
Розумію усе, бачу світло в вікні.
Пробачаю тобі, незнайомий мій друже,
Що ти досі іще не зустрівся мені.
