А знаєш, подруго, ти була всім для мене --
Яскравим променем у сірому буденні,
З тобою мали незабутні сцени:
І радості і сліз, нічні і денні.
Усе запам'ятаю назавжди,
Бо в час той була поруч ти.
І відчували ми свободу слів,
Скидали камені від купи почуттів.
Просто була для мене ти підтримка,
Опора та натхнення далі йти.
Та зараз сталася зупинка,
Яку, на жаль, не можна перейти.
І все ж таки згадай, як ми сміялись,
Як мріяли жити удвох.
Та посваритися боялись,
Щоб дружбу не перетерти в прох.
А пам'ятаєш наші мрії,
Такі дитячі та смішні надії:
Їздити по всіх країнах,
Морях, горах та головне в лосінах.
Я всі моменти пам’ятаю –
Всі наші пошуки пригод,
Та буде мить – й ти не згадаєш
Наших щасливих насолод.
Та, все одно, тобі бажаю
Вірних друзів віднайти.
І знай: тебе не покидаю,
А покидаєш мене ти.
Подрузі дитинства присвячується
