Ти танцював, неначе з вітром стрічка
Яка кружляла і звивалась, як могла
А на роялі розтопилась свічка
Яка тепло для тебе берегла
***
Ти був не сам. З тобою сукня чорна
Червоні губи, локони до пліч
Її волосся лиш на дотик як бавовна
Танцюють двоє в тиші цілу ніч
***
Хоча не в тиші. Калатало серце
Бо в неї сукня опустилася з плечей
Душа мов налилась червоним перцем
І неможливо відвести своїх очей
***
Відвертий силует, мурашки тілом
Руки на талії і дихання у такт
І від бажання її щоки зажевріли
А тут взаємний поцілунок і антракт…
***
А потім па і знову рух паркетом
Вистукують знеможені серця
Цей танець був з насиченим сюжетом
Але йому все не було кінця…
