Подвійне життя,
Гірше ніж самота.
Розбиває пороги,
Серця дороги.
В мить одну обіймає,
В іншу покидає.
Не знаєш де зрада,
Де кохання дефіляда.
Немов смачна чоколяда,
І нема на то ради.
Захлиснеться потоками,
Незвіданими затоками.
Понесе в невідоме,
Але принесе додому.
Бо вдома незмінна,
Душа рідна бездонна.
Мама завжди мене чекає,
Як ніхто в тому світі кохає.
Захлинаюся від страждання,
Та рука її захищає від смерти.
Від невідомого небуття,
Страшного забуття.
