1.
коли двері мов відчинені весь час -
заповзає в хату нечисть наче плаз.
виб"є вікна, звалить стіни, зломе дах,
в тім"я дзьобне велетенський темний птах -
аж засвітяться в очах, ото як в сні,
ватри омахами шабашу нічні -
зір немає, лиш ріжок висить тонкий,
що від місяця - ледь світиться старий.
чи то пугач, чи то сич в пітьмі кричить,
коли оргії в екстазну впали мить -
біси з відьмами кидаються в огні,
в твої очі, що осліплені у сні.
і у маренні застогнеш. вуст біда
дотикнеться. зледеніють враз вуста.
і опинися в магічному кругу,
де чорти здіймуть із попелу пургу.
і душа туди завіється ураз... -
там літає неприборканий Пегас
і Парнас в руїні заревом в огні,
скрізь розкидано там ліри мовчазні.
...з ліжка скочиш - привід привідом! - мов тінь
підеш в темряву, торкаєся до стін -
двері щоб замкнути щільно на замок,
бо до фатуму лишився лише крок...
2.
...ах! не впасти, не розбитися, дійти.
тільки й чути кроки лунні самоти.
...слава Богу!
що замкнуті всі замки.
що було то?..
чи не окрик у роки?..
чи жахаєся відкритості у світ?..
злету волі?
своїх спогадів і літ?..
може просто -
полюбляєш самоту?
голосіння і ридання в темінь ту?..
чи боїся спотикань
і біль падінь?..
...стільки падалося,
падать що аж лінь.
ввімкнеш бра у кухні,
в роздумах хибкий.
- ...оковитої, - шепоче щось, - налий... -
вип"єш кави.
і запалиш.
глянеш в ніч,
як униз злітають листя мовчазні.
...там вже осінь,
до небес краси порив,
поки вітер не затіяв злам і зрив.
і дощі поки не змили
дивний лоск,
поки все
в потоках суму
не злилось... -
потім мерзлість,
сирість,
нудність і печаль
перетворять цю красу
в суцільний жаль.
випив каву.
в спогляданні допалив,
в попільничці сигаретку погасив...
...в сон увійдеш
мов у затишний
той схов
із надіює прокинутися знов.
19/09 - 29017р.
