Не хочу більше втрат, які несе весна.
Не хочу болю, хочу просто жити.
Тільки не так, щоб хтось на небеса,
А так, щоб ми могли радіти.
Я так не хочу чорних тих хустинок,
Людей, які вирішують за нас.
Просте "Все буде добре" хай пролине,
І щоб від щастя всі ми танцювали вальс.
Як хочеться забути всі образи,
Щоб все почати з самого нуля...
І не кидати знов гарячі фрази,
Які дорожчі потім за життя.
Не хочу тих розлук, розчарувань,
І знов когось втрачати я не хочу.
Я справді вже не хочу цих прощань,
Коли в людини рідної закриті очі.
Без сліз. Без кому в горлі. Без страждань.
Без втрат. Ось так я хочу жити!
Нехай прийде весна, із щирих лиш зізнань.
І щоб замість шипів, в душі цвіли лиш квіти.
