Веб – ресурс, веб – мрія, веб – талант,
Інтернет – герой й колаборант,
Інтернет – любов без правил і констант,
Оце і є суспільний антидепресант?
Ховаються усі і вся
В неконтрольовані простори
Людських думок, ідей безкрає море,
Почуєш тут і дурня і знавця …
Знайдеш і друга,
Якщо маєш вдачу,
І найскладнішу вирішиш задачу.
Втратиш любов,
Й одразу знайдеш нову. Хай трохи сонну.
Не звичайну. Електронну …
Почуєш і поради, і прокльони,
Побачиш людську душу, не лице,
Зламаєш давні звичаї і забобони,
Придумаєш нове метке слівце …
А хто хотів,
Щоб потриматися за руки,
Щоб зазирнути в очі,
Нащо вам ті муки?
Як наплетете щось там від нудьги,
То веб – ресурс візьме вас на поруки …
Радіє електронний контингент …
Вже не існує електронної розлуки.
І совість електронна – рудимент,
Тому вже веб – ресурс - це майже постамент!
На нього Інтернету статуя готова,
Ви думали, людина?
Ні, істота зовсім незнайома.
Яка й сказати толком не зуміє,
Про що вона насправді мріє …
І де вона насправді вдома …
А може є у всьому міра?
І в Інтернеті виникне довіра,
А потім зустріч, теплота душі,
І ніжність рук, її очей вірші …
Того, що ти побачиш у очах,
Ти не знайдеш у знаках чи словах,
Покласти руку іноді на плечі
Дорожче за вірші чи всі ці бутафорні речі ...
але все можливо ... і нічого не повторюється ...
5! 
