я більше не люблю тебе
та запах твій
ще й досі в подушках моїх
і в голові
ця прірва, що між нами
і вже мабуть не залишилось
сили
щоб дальше йти
мені
і завтра буде сотні нових перемог
мільйони днів
і тисячі людей
і в цьому хаосі світів
ми з часом віднайдем себе
і буде безліч вечорів та ранків
падіння, звершення
крізь терни до зірок
та більше, вже ніколи
в цьому світі
я не зустріну блиск
твоїх очей
і серце стало битись рівно
й тихо
душа вже не ховається
в зажурених повіках
і що сталось з нами милий
бо ми лишились тільки
у рядках віршів
сучасно про сокровенне....
