Твій мужній стан і виважений рух.
Убивча сила з грацією танцю.
Сталева віра та незламний дух.
Життя твоє було без шику й глянцю.
Ти свято віриш в честь та правоту
всіх постулатів Кодексу. Суворі
твої слова. Та тільки наготу
душі ти не сховаєш під хаорі.
В душі давно тумани та сніги
на тлі прекрасних краєвидів Сходу.
Спинити часоплин - не до снаги:
рожеві пелюстки - в замерзлу воду.
Затихли водоспадів голоси,
сад дзен вже не відновить рівновагу.
Поклав своє життя на терези,
з надією, все ж вгамувати спрагу.
Останній погляд крізь туман, в віки.
Легка усмішка, дивовижний спокій...
Катана, як продовження руки...
Останній подих у душі глибокій.
Спинити часоплин - не до снаги:
рожеві пелюстки - в замерзлу воду.
- чудова метафора!
Картина намальована красиво і майстерно. Тонко, акуратними мазками - в дусі Сходу. Вірш дуже чітко передав деталі намальованого Вами портрету та залишив на душі приємне відчуття легкості Одна з моїх улюблених тем - тому заберу в "обране", якщо Ви не проти