1
Боже,
з серця візьми славу,
забери собі.
В серці дух святим сотвори
право:
Возлечу к тобі молитись
і жалітися тобі,
Серцем мовити
й вустами нелукавими!
Всі переступи одкинув,
на покутну лаву
Опущуся, скрушний серцем,
нижче й нижче:
Вознеси добуту славу –
в свою Божу Славу,
Дай усю покірність попелища...
Радуйтеся, із поклоном
Вам, сили святії,
Вотще серцем безборонним
Пію всі златії
думи серця, іже в Вишніх,
іже вогневіють!
О скорб земна!
Най ллють
сльози
люди серцем злії! –
Нехай пом’януть пророка,
Що світ серцем плавив,
А мені-то місце нижче –
Ради Вишніх Слави!
Радуйтеся, Духом Святим
Всі переродженні
У Христі Ісусі серцем
Люди сокровенні –
І на землі і на Небі!
Радуйтеся, в Славі
Христа Бога!
У Тройці Єдиній,
Вогнеликі, осіянні
Днем боголюдини!
Радуйтеся: одреклися
Од хвороб лукавих,
Та й одкинули донизу
Тим, що хтять забави –
В роті демона...
Радуйтеся, праві:
в серці добрім, милосерднім,
в добрій Божій Славі!!
2
Може, я на небі занє
навік одпочину;
Але нищать долі – крайні
Турботи в людині:
Проречи, Сину Великий,
у серці людини
Святим Духом –
світло лику і світлої днини! –
Просвітліють молодії
Душами у небі.
І дозріють, і зрадіють
і злетять до Тебе!..
Радуйтеся, гірні серцем:
в душах світло і Вогнь є
неопалимий,
Ледь ковтнувши із Слави
Христової –
присоромимось, інші –
нижче і мимо...
Радуйтесь, ліпші серцями,
в облак Слави сповитого
Єрусалима – діткнулися,
вієте, інші – далі і мимо...
Радуймось, вірні!
в серці визріло просто:
ковтнуть зір й стетеріти тут,
не висовуватись –
куди нас не просять.
Радуймось, птиці, в трепеті:
одягнемося в дробнеє золото –
в життєдайнеє просо.
Радуйся,
Єрусалиме,
за серця, що дольні
стовпом в Небо стали –
линуть
до святої волі!
3
Возликують!!
Й навернуться
І дольні і гірні –
к cлову Слова!
Й стрепенуться
однодушні й вірні!!
І засяє красномовно
одна Правда вільна –
І серця нам перемовить –
й правду пишуть сильні!
Радуйтеся, всенькі роди,
всілякі, дзвеніте
стоязико на природі,
У Славі яснійте...
Радуйтеся, неповторні,
ще й станьте єдині
У серцях:
за словом горнім
йдіть к Боголюдині! –
Горнітеся!
Радуйтеся: в Славі
Син приіде і у Силі!
Радуйтесь, бо нелукаві,
Що далися в милість
Слави Тройці:
з слави – в Славу!!
з сили – в Божу Силу!!
Радуйтеся, дивні
на цім світі:
Христа Слава – свята радість
на серцях правдивих!!
Отак і є...
Радуйтеся, Бог радіє
і підносить віру:
Правда колом обнадіє –
і поможе миру!!!
Слава Отцю! Слава Христу! –
Спаситель наш діє!!!
Слава вічна Богу-Духу!
Сам ходить і віє!!
2002
ID:
768310
Рубрика: Поезія, Поема
дата надходження: 27.12.2017 10:48:01
© дата внесення змiн: 27.12.2017 10:55:38
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
