Поема
Спасителеві-Слову
і Всенепорочній Марії
з любов’ю присвячується
1
Я парасолю
доношу
до снігів
люблять
сніжинки нас —
люблять і
творять богів
і от —
недосяжна
поезія ця
і гучно так
б’ються
серця!..
крапля дощу
сріблом
на чорнім плечі —
як погон!
все за прогон
і хто за
життя
відповість
як прогон
і чом
недосяжна
поезія ця
і гучно
так —
б’ються серця
2
звертайтесь
пишіть
несказанному —
йдуть
дощі
в серці чується
кров
і живу — де любов
в Бозі
змога
є
не робіть тільки
збитків
пальці — очі
мої
і торкнусь
й стає видко
і торкнусь
й чи настане
амнезія
на листочку
на кожнім
протез
як протест
і протест зія
й холод — і
протезія
а от Бог! —
лиш
любов — сіє
3
біля раю космос
лиш любов
доточи лиш
йдуть небес
дощі-коси
йдуть Небес
дощі-коси
це любов —
що підносить
сум —
любов
що лишилась...
03.11.2017
Київ
