Не раз вві сні являвсь мені
Твій образ і ковток любови
Складав пісень своїй весні
За руки брав і зводив брови
Твої слова забуть не можу
Вони мені немов бальзам
Іще пишу. Чогось тривожу
І волю все даю сльозам
Хочеш іди та й смійся з мене
Бо ж я - дитя... Мале й уперте
Як взимку листячко зелене
Як та любов... Що вже вчетверте
Мені явилась в тиші вечоровій
Чому в руках несе вона ножі?
Не маю сил щоб не віддать любові
Свої слова, свої думки й вірші
