Ця дівчинка так любить чай з жасмином
І мріяти ночами про просте.
Вона сьогодні знову помилилась,
Сьогодні знову вибрала не те.
Вона життя вдихає, ніби вперше,
І як уперше вірить кожен раз,
Що саме цього разу все завершить,
І буде далі жити без образ.
Їй так приємно слухати самотність
І досвід переймати у дощів,
У тиші, забуваючи про гордість,
Повторювати знов: "Він не хотів...".
А це ж лише пошарпана сторінка
Її багатотомного життя.
Така маленька, але сильна жінка
Тепер так прагне знову забуття.
Вона так віддано іде за часу плином,
Ховаючи свій погляд від людей.
Ця дівчинка, що любить чай з жасмином,
Вона тікає в світ своїх ідей.