Вітер стомивсь. Мороз чіпляв за носа.
Сніжинка перша впала на поріг.
Принишкла осінь в лісі стоголосім,
Зима розпочинала свій розбіг.
Одна сніжинка вирвалась з полону,
Нахабства хмара не простила їй.
Злий вітер біг, набравшися розгону,
Хурделицю творив у сніговій.
Хмарки сивіли, бігли і мовчали,
Сніжинки зупиняли на льоту.
Як ті летіли і причал шукали,
На твердому зеленому льоду.
За кілька днів застелить хуртовина
Хліба озимі, зморшки на лиці…
І вкриє землю дорога перина,
І в поле вийдуть стомлені зайці.
