Цілує вітер трави, мов волосся,
Вже листя жовте - ясно відцвіло
І нам з тобою наче все здалося:
Що там було, - ніколи не було!
Все відцвіло, лиш журавлі клекочуть
У сяйві листя, в небо летячи,
Немов зіркам розповісти щось хочуть,
Про ті далекі, ті весняні дні.
Пожовклі трави, мов осінні тіні,
Лягли на душу що чека тепла,
І папороть блукає у полині,
То чи любов ота коли була?
Була, була.. нам яблуні гайдають
Голівками, була .. була, була…
Але ж у травах роси опадають
Де сад отой, що молодість жила?
Той сад ясний, де у білявім квіті
Купалися ми з ночі до рання,
Здавалося тоді: любов’ю плине
Свята ота, батьківськая земля.
Де весна та, де руки ті знайомі?
Волосся трав мов хилиться мені,
Бо трави ті сухі – то часу хвилі,
У снах в них бачу квіти весняні.
(Анфіса Букреєва-Стефко)
Музика – Олександра Соколова
Слова – Анфіси Букреєвої – Стефко
Виконує пісню Олександр Соколов