так іноді ломить під ребрами страшно:
а раптом, з тобою не стане нам часу?
ти зважишся.
зможеш сказати.
ти - в радості.
а я опинюсь за межею досяжності..
якщо ти близький, неважливо, що далі
мені не цікаві похвали й медалі
і хоч неминуче сумне роздоріжжя,
скажи мені правду! чого ти боїшся?
ти зовсім нічого, повір, не втрачаєш
мене ти ні краплі насправді не знаєш
я вмію прекрасно вдавати байдужу
з тобою ми зовсім ніякі не друзі
занадто нерівно те серце стрибає
воно хоч мовчить, сто відсотків все знає.
а раптом, не вистачить нам відважності?
ти прийдеш, а я - за межею досяжності..?
занадто нерівно те серце стрибає
воно хоч мовчить, сто відсотків все знає.
а раптом, не вистачить нам відважності?
ти прийдеш, а я - за межею досяжності..?
