То вставайте, щоби була в Україні воля!
Щоби мали наш діти і онуки долю.
БО вже підлії кнурі - затоптали Мати
Вони її душу й серце прагнуть розпродати
Нашу душу , наше серце, Нашу Україну.. !!
Ой вставите ж діти вільні, не йдіть на чужину!
На чужині де і добре, - та не Ваша хата ,
Бо не ваша там чекає у віконце мати.
Ой вставайте, та беріте в руки добрі вила.
Добувайте дітям волю, з нею будуть й крила !
З нею прийде всім наука, хто серце виймає.
Хто народ у ярма тягне, хто у божім Раї
Душам вільним суд провадить.
Хто в оту могилу ... заховати хоче нашу
Україну милу .
Ой...
Забулися вони , хоч і славлять бога..
Що до Чортова корита йде брехні дорога.
Ой забулися вони, що судити буде.
Їх не божая рука - українські люди.
І на поміч в тім прийде мати нам Покрова,
А ще Спас та гостра шабля , пісня колискова.
Ой, тікайте, поки можна. Поки час ще буде..
З України упирі… Ви – пропащі люди.
