ПРОКЛЯТТЯ ХАРАКТЕРНИКА УПИРЯМ (фантазія)-
Ой я козацького роду,
Ще й вільного народу.
Ой я -душа простая,
Над ворогами -
Соколом літаю
Ще літаю вольно
Де моя родина,
Ой , де сонце сходить,
Де рідна Вкраїна.
А Ви ж - свині кляті,
Прийшли та й не туди.
Ой не ваша тут Мати,-
Чужії ви люди.
Йдіть геть звідси,
Щоб і сліду не стало!
та щоби вам та отая дорога -
Камінням зростала
А щоби на долі вашій
Була лише втрата
Ще й гроші криваві-
Пекли душі й хати
Щоб горілка горлянку
Вилами пекельними
З ранку й до вечора драла
А наша, козацька пісня -
Серце лякала
Щоби ваша мати
Та й Зріклася сина
А ота брехня й зрада -
Гірчила полином.
А як вас вестимуть
на суд Божий нашії діти,
То жінки щоби плювали
Вам, бидлоті, слідом.
Ой не дай же Боже
Вами народитись.
Ой не дай же Боже ,
Кров’ю дітей як ви, умитись
Ой не дай Боже
Вбачати ваші пики
Я – козацького роду
Характерник великий.)
Вас ,брехливі собаки,
Сим днем -
Кляну й закликаю.
Слід добрих у торбині
не шукайте - не маю.
А. Букреєва-Стефко
