Янголи просяться в гості.
Тиша вечірніх огнів.
Зовні - все звично і просто :
день догорів. Завечоріла насподі,
ватра незайманих зір.
Люба, ми діти мелодій,
дотиків, поглядів. Вір,
десь в тридев`ятому царстві
й наша історія є,
без еполетів лукавства,
щастя колюче моє.
Ти – пурпурове вітрило,
пристрасть, управлена в мить.
Чуєш, ця ніч шестикрила,
вічністю днів мерехтить.
Небо спинилося. Тиша,
в нас, поза нами, між нас.
Янголи зорі колишуть,
І пересіюють час...
