ДЗВЕНИТЬ ЗЕМЛЯ!
Дзвенить ... дзвенить земля.
Чи чуєш, Вітре - брате?
Спочили хмари-крила у траві.
То Бог розлив на душу ніжні чари,
Ранкові чари, очі голубі..
Ой, очі ті ! Їх п’ю, мов чисту воду.
За вроду їм усі квітки дарю.
В них сяйво є, душа мого народу,
І вольне серце - все що я люблю!
Тобою я живу, тебе чекаю
Дзвенить земля, колисана в піснях
Як та рука матусина, легкая
Ковил злітає в небо, - дивний птах.
Дарує літо: зустрічі дарунки,
Земля ясніє, вічно молода,
Дзвенить земля квітками, поцілунком
І вітер трави в коси запліта
Анфіса Букреєва-Стефко
