У краю озернім, де ліси Полісся,
Сіла відпочити зграя лебедів.
Сонце йшло на захід, поміж хмар у висі
І здавалось захід у вогні горів.
Лебеді стомились, міцно всі заснули,
Тільки вожакові сон не йшов ніяк.
Бігли теплі бризи, хвилі вже минули,
Появився в небі перший зодіак.
Цвіркуни співали у кущах калини,
Вітер ледь торкався лебедів крила.
Тихо й мирно спала зграя лебедина,
Ніч в зірковім небі наче ожила.
Перші зорі впали, налетіли хмари,
Місяць, хоч із рідка, виглядав з-за хмар.
Засвітились в небі зоряні стожари,
Задзвонив на сході ранком паламар.
Лебеді проснулись, вмились на дорогу
І при сході сонця стали на крило.
В вирій піднялися з рідного порогу,
Відлетіли в вирій, наче й не було.
