Туман сховав і небо й ліхтарі…
Закутались побілені хатини…
Останній промінь в небі догорів,
Завершив шарм вечірньої картини.
Ніч наступила і побіг туман,
Неначе хтось гойдав його в колисці.
Лиш Місяць в небі, як старий шаман,
Ховався в хмарах і стояв на місці.
І полетіли зорі в темну ніч,
Сліди лишали для думок на згадку.
Кричав далеко полохливий сич,
Чумацький шлях проклав у небі кладку.
Нагрянув серпень теплий уночі,
Між хмар у небі мерехтіли зорі.
А блискавки, неначе два мечі,
Тримали темні хмари у покорі.
Захід кричав громами з далини,
Посипалося небо зорепадом.
Від грому замовкали цвіркуни,
Дивився Місяць за зірковим стадом.
Казкова ніч свій місяць почала…
І ви бачу не спали а Чумацьким шляхом блукали...Гарного вам дня!!! 
