Нехай завжди цвіте в народі вишня,
Дарує людям пелюстки свої
І хай завжди співають на тій вишні
Самі голосисті солов'ї.
Ти козачка була із простого села
Де матусина вишня цвіла,
Ти співала пісні на весь світ голосні,
Кожна пісня за душу брала.
Твої пісні ми з гордістю співаєм,
ВОни як прапор сяють поміж нас,
Тебе ми Чураївно пам'ятаєм,
Й будемо пам'ятати увесь час.
ти козачка була із простого села
Де матусина вишня цвіла,
Ти співала пісні на весь світ голосні,
Кожна пісня за душу брала.
Вишня ця завжди живе в народі,
Цінуємо ми кожен пелюсток
І віримо що ще вона народить
Багато нам співучих ягідок.
Ти козачка була із простого села
Де матусина вишня цвіла
Ти співала пісні на весь світ голосні
Кожна пісня за душу брала.
Ми нашу Чураївну пам'ятаєм,
Голосисту,завжди молоду.
Разом з нею пісню ми співаєм,
Про вишню ту що в маминім саду.
Ти козачка була із простого села
Де матусина вишня цвіла,
Ти співала пісні на весь світ голосні,
Кожна пісня за душу брала.
Живеш ти з нами наша дорогенька
В переказах,В піснях ти і в віршах
У вишню ту, в садочку ,молоденьку,
Мабуть твоя вселилася душа.
Ти козачка була із простого села
Де матусина вишня цвіла.
Ти співала пісні на весь світ голосні,
Кожна пісня за душу брала.