🖤
Закохайся у мене, грозовими ночами.
І блукай серед лісу, камінням закиданих душ!
Відкривай свої очі, поза часом роками.
Від розбитих сердець і солодких твоїх тільки вуст! 🖤
🖤
Я як зірвана квітка, що від спраги вмирає.
І не бачу я світу і сонця в вікно.
Моє горе не вічне, я як свічка згасаю.
Бо ти ніби і є, а тебе не було. 🖤
🖤
Це як вибух у пеклі, погоріле прокляття.
Ти як попіл розвієшся вітром на Схід.
Я горю як багаття, ніби вічне багаття!
І не вмію кохати, руйную наш світ. 🖤
🖤
Не шукай мої очі, не шукай мої губи.
Відмовляйся кохати ти душу мою!
Ти тікай з мого пекла, між двома берегами.
Це життя не для тебе, тікай я прошу! 🖤
🖤
Ти згадаєш ночами, у безсонній долині.
Що ти бачив кохання, між часом життя.
Ти побив мої вікна, аж до крові руками!
Я не вмію кохати, я погибель твоя... 🖤
🖤
V/M XIII (Я Не Вмію Кохати).
