Якщо я ляжу серед поля і почну плакати
Чи перевернеш землю щоб я впала у небо
Щоб стала легкою краплею яка не боїться нічого крім сонця
Яку обіймає вітер й кохає пісок в пустелях
Коли в готелі не буде кімнат на двох
Перенесеш мене з собою на місяць
Його холодною шкірою торкнешся вулканів
І втопиш моє недовершене тіло
І коли закиплять останні клітини
Розкуплять останні молекули кисню
В магазині на сусідній вулиці
Можеш поставити планету на чужу орбіту
Щоб задихатись у кращому світі.
