Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО): Вмер за Україну , було двадцять років. Гарний був хлопчина ще й блакитноокий - ВІРШ
Вмер за Україну , було двадцять років. Гарний був хлопчина ще й блакитноокий
Вмер за Україну, було двадцять років.
Гарний був хлопчина ще й блакитноокий
Любив він дівчину та не цілував
Навесні в калини квіт не обривав
Вмер... бо ворог клятий, калину спалив
Ту, яку ще батько на щастя, садив
Жив би син Вкраїнський, на рідній землі
Та бидло ординське десь отам, у Кремлі,
Здичавіло й душу вогнем обпекло
І ота дитина… що в неї було!!! Лише бідна мати,
Хата край села.. Батьківська калина,
Мрія ще була!
Дівча цілувати. І міцно любить.
Та ні .. нині ..той соколе На землі лежить..
В боротьбі за хату та за рідний край,
За руки матусі, за зелений гай…
Вмер, в бою кривавім, не встиг все сказати
Що хотів дівчині..
Не встиг маму обійняти..
Мами теплі руки могли б врятувати!
А сльози оживити, з землі підняти...
Та ненька - далеко, в хатині одна,
Не плач так рідна. Ще буде весна!
Синок повернеться у квітках, додому
Ординська ж держава загине в диму.
Той.. упир триклятий, хозарин тупий..
Ще буде благати – убий.. хоч убий..
Та ні..буде кара йому більш страшна...
Вічне прокляття, пекельна тьма
Душі його й серцю - російська зима.
Анфіса Букреєва-Стефко
