Дописано до слів Еріх Марії Ремарк.
Тьмяне сяйво вечірньої зорі мерехтіло
вогнями в хмарах червоними палаючи
і вже помітно що за обрій сонце сіло
і наостанок ще кидаючи промені згасаючи...
А через декілька хвилин на вулиці темніє
від несподіванки тоді природа замовкає
і передбачуванно миттєво небо почорніє
а потім і останнє світло у темряві зникає...
І якось неохоче раптово місяць показався
підсвічувати слабко у темряві почав дорогу
і швидко заморившись як завжди заховався
а може він зірок пішов кликати на допомогу...
