Боротись край наш може
І в цій війні, що йде,
Він, звісно, переможе.
Вона ж тоді пройде́,
Закінчиться, минеться,
Піде́ у небуття
І більш не повернеться.
У нас життя-буття
Знов стане мирним. Будем
Радіти ми щодень,
Одначе не забудем
Тих, хто останній день
Свій в ній зустрів, повіки.
Хай їх остання мить
Настала, та навіки
У нашім серці жить
Вони всі будуть. Шану
Даватимемо вік
Відверту, без обману
Ми їм. Війни ж повік
Уже не буде. Прийде
Лиш мир в наш рідний край.
Він, мовби сонце, вийде,
Війні поклавши край,
І буде панувати
У нашому краю,
А ми з ним – поживати,
Неначе у раю
Небесному, Господнім.
Нехай іще війна
В нас точиться сьогодні,
Однак мине вона.
І ми в ній переможем,
Здолавши ворогів.
Я певен в тім, що зможем,
Як ворог би не хтів.
Євген Ковальчук, 19. 02. 2023
