Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Малиновый Рай: Повернутись хочу в осінь - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Малиновый Рай відповів на коментар Анатолійович, 20.09.2022 - 22:15
Я був приємно здивований коли передивлявся свої вірші.Вірш "Хочу в осень" від 09.02.2021 набрав рекордне для мене число переглядів 17 тисяч з хвостиком. І я вирішив зробити переклад,так як рос...ноти зара не в моді ,побачимо як буде з українськими нотами Я желаю очень-очень Возвратиться снова в осень, Где над речками туманы, А на яблоках роса. Где девчонка между прочим Бросит взгляд как-будто хочет, Ну конечно по секрету, Что-то важное сказать. Ты всегда со мною рядом, Счастья большего не надо, Но порой уносит память В нашей юности года, Где светились наши лица Как волшебные зарницы, Где под жёлтым листопадом Наши прячутся следы. Да,хочу я в эту осень, Где небес лазурь и просинь, В сад обильный и богатый Полный всяческих чудес. Сад где я девчонку встретил, Красоту её заметил И она ко мне конечно Проявила интерес. Ты всегда со мною рядом, Счастья большего не надо, Но порой уносит память В нашей юности года, Где светились наши лица Как волшебные зарницы, Где под жёлтым листопадом Наши прячутся следы. Я судьбой доволен очень, Но хочу я снова в осень, Чувства первые поныне Мне покоя не дают, Осень,чудные моменты, Мы были тогда студенты И в том яблочном краю Мы нашли судьбу свою. Ты всегда со мною рядом, Счастья большего не надо, Но порой уносит память В нашей юности года, Где светились наши лица Как волшебные зарницы, Где под жёлтым листопадом Наши прячутся следы. дякую Анатольевич.Радий Вашій увазі. Малиновый Рай відповів на коментар Зелений Гай, 20.09.2022 - 22:18
Дякую! Повертаємось туди де початок,більше світлого і менше проблем.
Малиновый Рай відповів на коментар Покровчанка, 20.09.2022 - 22:20
Можу з гордістю сказати одна з моїх найкращих.Але це переклад.Оригинал -09.02.2021 Хочу в осень.Дякую за візит і увагу. Наталі Косенко - Пурик, 19.09.2022 - 12:29
Чарівно, ніжно, закохано. Це дійсно незабутні роки, які назавжди залишились у наших серцях. Дякую, Олексію, за таку привабливу і до глибини трепетну пісню. Щастя Вам та любові.
Малиновый Рай відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 20.09.2022 - 22:24
Мені здається що таке є в кожного в серці і тому сподіваюсь на успіх у створенні пісні.дякую Наталі.
Катерина Собова, 19.09.2022 - 08:52
Всім нам хочеться опинитися на станції Юність", жаль, що квитки уже продані і наш потяг давно пішов. Чудовий вірш, кожен читач, згадає найкращі хвилини тієї пори!
Малиновый Рай відповів на коментар Катерина Собова, 20.09.2022 - 22:32
Мені вже було сорок коли я став свідком того як двоє людей у віці приблизно 60-ти років знайшли одне одного. Я у молодих не спостерігав тої енергії,того блиску в очах,того щастя що дійсно світилося,станція Юність може знаходитись де завгодно не залежно від віку.Головне не проскочити.
СОЛНЕЧНАЯ, 18.09.2022 - 23:01
Какая песня!!!)) романтика...)) Так приятно,что даже самой захотелось вспомнить подобное))) Спасибо,что поделились такими замечательными романтическими моментами воспоминаний студентческих времён))) Любви,радости и тепла вам с героиней!) И долгих счастливых лет!)) :16 Пусть Господь бережот их любовь и нежность отношений!) : Малиновый Рай відповів на коментар СОЛНЕЧНАЯ, 18.09.2022 - 23:47
Огромное спасибо за добрые слова и то тепло что несут они от Вас. История взята из жизни где много прекрасного.Но как всегда каждое продолжение имеет своё начало и с удовольствием погружается в те прекрасные моменты жизни. Счастья прочного да радости свежей побольше! Малиновый Рай відповів на коментар Дмитрий Дробин, 18.09.2022 - 23:41
за 48 років все переговорено,тому все частіше поглинають спомини,де молодість,здоров'я і подих на повні груди.
Дмитрий Дробин відповів на коментар Малиновый Рай, 19.09.2022 - 00:16
Минуле обходиться вже без нас. Наше тільки майбутне.
Малиновый Рай відповів на коментар Дмитрий Дробин, 19.09.2022 - 00:26
Колись в коментарі я написав: "Пам'ять цікава штука,частенько забуває що було і зовсім не пам'ятає що буде." Ось вона то і водить нас туди де була,а куди веде не знає.
|
|
|