Так важко прокидатись, коли не знаєш навіщо.
Розчинна кава огидна, проте без неї не можу.
Ховаюся між сторінками книг, принаймні поки що.
Піднімаю очі до неба, та сонця там не знаходжу.
В повітрі тільки запах гнилого листя та диму.
Осінній ліс сховався від когось в хмарах туману.
Боюся загубитися в ньому, але чую голос "Ходімо..."
Відчуваю себе одним із братів за садовим парканом.
Війна лишила мене в лютому, але вже кінчається осінь.
Не знаю, чи зможу ще порадувати тебе бузком.
Не знаю, чи побачу літнє сонце в твоєму волоссі
Я впаду разом з останнім осіннім листком.
