Нащадки Берії
Хрести, могили.. котли, зради
Горять біляві, старі хати
Мобілізація ...кривава.-.
Над Українцями розправа!
А поруч на сніданку світовому
Англійську меле щедро.. Вова
Чому радіє ота влада:
Що Українці йдуть на страту?
Що землю нашу продали,
Що кров святу дітей пили
І нині п'ють,
аби ж та й впились!
У тій крові самі втопились!
Та й захлинулися з дітьми.
Чи ми Раби, холопи ми?
Щоб гнати нас , як вівці на страту?
Війна все спише..!?
Яку ж плату взяли за знищення Родів,
Останніх зі справжніх козаків,
Нащадків тих, хто волю дав?
Та півень її розкидав
і затоптав
Слуга народу..!
Якого тільки?
Бо мерзота все захопила у верхах!
Нема людей
Все в пацюках, у свинях клятих
Провладних упирях пихатих
Вони ж бо мріють в домовині
Побачить сина і батьків
Та знищить пам'ять про дідів.
Аби забули ми хто були
Аби тягли воза як мули
Та і очей не підвели
Вони ж..бо панувать прийши!
По кістяках святих героїв!
Корито владне протягли...
Та поки Ви дітей ховали,
Святую волю пропили
Жінок світами розігнали
Аби чужинці тут жили
Аби нас в землю закопали
Так Скіфи в небуття пішли
Історію переписали
Забули Скіфи, що були!
Що їх батьки тут панували
Забули й в хліві світовому
Чужинську віру несвідому
Діткам на душу накидали
Без права вибору.. аби вони
Мов вівці стали.
В Богів чужинських.
Та...були.
Були..
Щось я заплутано блукаю
Думками, мріями,
Пісні..от..теж..
Ви наші нині затоптали.
Війна.. все спише , тяжкі дні.
Усе, щоб ми лиш тугу мали,
Бо козаки в піснях жили
Піснями кобзарі будили до волі
Серце, душі з мли.
Але..для, чого нашій владі.
Яка продала душу зраді,
Аби прокинулись орли?
Ні! Їй орли , соколи ..кара!
Бо влада - клятая навала.
Все спише під оту війну...
Лиш не батьківську сивину!
Не сльози мам, жінок прокльони
Вверхах.. совєти... ті ж..закони!
Там діти Берії усюди.
Всіх продадуть! Бо то іуди!
Та янголи по них вже йдуть!
На суд пекельний поведуть!
Беріте Меч! З ним Правда Буде!
Най винні до землі впадуть
Най Меч свиняче знищить всюди!
Інакше...все тут продадуть.
За безцінь, підлії іуди.
Війна..у тому її суть.
Аби все зрозуміли люди.
Згадай, хто ти . Собою Будь!
Прийшов вже час.
Порокинся, Січа!
Тобі Клейноди вже Несуть!
Ан.Бук- Стефко.
