Ніхто не відправляється на фронт,
щоб воювати. Суть боротьби –
припинити війну назавжди.
---------------------------------------------------
У маршрутці знавці всі, стратеги та доки,
обговорюють ціни, політику й, звісно, війну;
я сиджу і не слухаю майже, допоки
не хльоснуло зненацька тополі гілля по вікну.
Мимо волі, а може по звичці, пригнувся,
«Ти чого?, – молодий чоловік запитав і замовк,
я у відповідь ніяково посміхнувся, -
що нервішки шалять?». Я спромігся лише на кивок.
На зупинці зійшов, не на тій, що потрібна,
щоб не чути «досужих» думок, міркувань, голосів
про війну, та про те, що професія хлібна,
та приносить військовим велике бабло перед всім.
Та про те, що воякам не страшно, бо звикли,
та кайфують хватаючи адреналін у бою...
В голові, наче вибух імен тих, що зникли
та загинули не за платню, за країну свою.
Запалив, затягнувся, щоб тремор спинити,
пригадав, як очкарик сказав про війни суть. Зажди...
Не у тому, щоб землю свою боронити, –
боротьби на війні суть – спинити війну назавжди.
Я погодився подумки з ним, й ще одну запалив...
Спинити війну назавжди - це мрія кожної нормальної людини і особливо тих, хто пройшов через пекло війни. Може в якомусь іншому житті чи на іншій планеті це й можливо, але, на жаль, не в нас. Вся відома нам історія Землі – це історія війн. І на сьогоднішній день у нас немає іншого виходу, крім як захищати свою країну, щоб не спіткала її доля Ірпеня-Бучи-Гостомеля. І ми неодмінно виженемо ворога зі своєї землі та ще поживемо у мирній та квітучій Україні.
