Іванюк Ірина: Дякую Вам! Віра в силу Господа, а також постанова змінитися кожного, щоб не бути просто обивателем, а свідомою, відповідальною особою, з любов'ю в серці і з повними руками корисних, добрих справ - це єдине, мабуть, що може врятувати Україну
Іванюк Ірина: Це правда, сама переконувалась на дії власних слів. Сподіваємось, що Господь чує молитви українців і зупинить кровопролиття. Тільки на нього одна надія. \"Бо не встереже сторожа міста, коли Господь його не стереже\".
Іванюк Ірина: Напруга і сила слова переливається через край! Дивовижне поєднання надлегкого, ніжного, весняного відчуття, в яке вриваються попіл і тлін. Та руки, які здатні плекати водночас і ніжність, і залізних птахів,- це поцілунок Бога, що провіщає непереможну весну!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую! Буду уважніша!
Дякую за розуміння моїх творів.... Ваші відгуки я особливо ціную... 
