Відчиняй усі двері: які ведуть до золота,
які ведуть до влади, які ховають тайну
кохання, які таять незбагненну загадку
щастя, які дають тобі вічне життя
з радістю досконалого бачення.
Відчиняй усі двері, де тобі не показують диковини
не надають значення плямам крові
якими забризкані стіни заборонених
кімнат, без прикрас на стелях,
без губ, які шукають твою тінь,
без священного слова, скритого за порогами.
Безнадійно, ввічливо,
стримуючи сміх, витираючи сльози,
на краю світу, в кінці дороги,
прислухаючись, як свистять кулі ворогів
навколо і як співають солов'ї,
не сумнівайся, брате: відчиняй усі двері.
Однак за ними немає нічого.
Luis Alberto de Cuenca ABRE TODAS LAS PUERTAS
Abre todas las puertas: la que conduce al oro,
la que lleva al poder, la que esconde el misterio
del amor, la que oculta el secreto insondable
de la felicidad, la que te da la vida
para siempre en el gozo de una visión sublime.
Abre todas las puertas sin mostrarte curioso
ni prestar importancia a las manchas de sangre
que salpican los muros de las habitaciones
prohibidas, ni a las joyas que revisten los techos,
ni a los labios que buscan los tuyos en la sombra,
ni a la palabra santa que acecha en los umbrales.
Desesperadamente, civilizadamente,
conteniendo la risa, secándote las lágrimas,
en el borde del mundo, al final del camino,
oyendo cómo silban las balas enemigas
alrededor y cómo cantan los ruiseñores,
no lo dudes, hermano: abre todas las puertas.
Aunque nada haya dentro.
