„А сьогодні твоя, без останку”.
Пропонуєш з шампанського п'янку.
Чом дивлюся так дико й здуріло?
Хтось не бачить шаленості тіла.
Охололо. Зігріти не вдасться.
„Чи хороша... ця дівчинка... Настя? –
відвернувшись до стінки спитала. –
А з тобою вона вчора спала?”
Відчувати похмілля на ранок.
„Я не мав і не буду коханок.
Буду радий, якщо зрозумієш.
Бо я – інший. Нічого не вдієш”.
27-28.12.05
