Залишаюсь, не тікаю, не біжу,
Не ховаюсь від думок і не лякаюсь,
Ще не знаю чи люблю, чи не люблю,
Та чомусь я кожен день всміхаюсь.
Я щаслива, я на крилах, я лечу,
І в тумані я за вітром поспішаю,
І здається в нереальності живу,
А з усіх людей лишень тебе я знаю.
Я люблю твій голос, дотик, подих, сміх,
І тепло долонь ще й досі відчуваю,
Серед натовпу ловлю я погляд твій,
І щодень з тобою зустрічей бажаю.